Тези. Економічне обгрунтування Біржі

Будівельна біржа – система ефективного використання ресурсів
Охременко Сергій Володимирович д.філ.пед.,  дир. ТОВ «Новобудова», Україна.

Анотація. Ефективне використання ресурсів можливо, згідно теореми Р. Коуза, при нульових трансакційних витратах – витратах на одержання необхідної інформації про ціни і якість товарів (послуг) та їх постачальників, на веденням переговорів, на укладенням угод,на контроль за їх виконанням і юридичним захистом прав власника.. Такі витрати складають майже 75% від собівартості будівництва. Зниження цих витрат шляхом створення «проектного партнерства» надають можливість партнерам отримувати маржу з цієї знижки та створюють екстерналії. Тендери з «преференційними підрядниками» знижують початкову вартість на 25 %, але при відсутності регламентації усіх складників транзакцій надають ринкову владу їх організаторам або картелям для привласнення цієї маржі. Лише атрибути будівельної біржі (лістинг підрядників, котирування цін, кліринг, онлайн торги, експертиза та арбітраж) надають можливість суттєво знизити всі витрати, ризики, маржу усіх учасників будівництва та суспільства.

 Ключові слова: «трансакційні витрати»; «тендери»; «біржа»; «екстернації».

          Ефективне використання ресурсів (людських, природних, енергетичних, фінансових тощо) – головна мета економічної системи та важливе завдання демократичного суспільства при відновленні та відбудові економіки України.
           Згідно теореми Р. Коуза [1] «при нульових трансакційних витратах ринок справляється з будь-якими зовнішніми ефектами» та як наслідок, при цих умовах, ринок найбільш ефективно використовує обмежені ресурси. Трансакційні витрати – це витрати на одержання необхідної інформації про ціни і якість товарів (послуг) та їх постачальників, а також витрати, пов’язані з веденням переговорів, оформленням контрактів та укладенням угод, контролем за їх виконанням і юридичним захистом прав власника у разі їх порушення. Такі витрати складають у розвинутих країнах майже 50 % від собівартості товарів (послуг, робіт), а у тих, що розвиваються – 75% [2, с. 39]. Тому суттєве скорочення цих витрат, в ідеалі прагнення їх до нуля, у будівництві в Україні може створити передумови для ефективного використання усіх ресурсів та створення найбільш сприятливого клімату для інвестування.
         З метою скорочення витрат на перемовин та укладання контрактів розробляються міжнародні та національні форми будівельних. Для цього Світовим банком та Міжнародною федерацією інженерів-консультантів (FIDIC) була розроблена спеціальна «Червона книга»,  з 5-ма видами контрактів на зведення об’єктів цивільного будівництва. Розроблені FIDIC типові форми охоплюють усі контрактні відносини у міжнародному будівництві. У Великій Британії успішно використовуються 10-ть типових форм контрактів на будівництво, що охоплюють всю сукупність відносин в інвестиційно-будівельній діяльності [3, с. 34]. В Україні раніше була спроба ввести типовий контракт на капітальне будівництво Постановою КМУ від 2005р. [4], але вона не отримала відповідного правозастосування тому, що менеджерам замовника необхідна невизначеність умов контрактів для її застосування для отримання ринкової влади та маржі в будівництві.
         У будівельній галузі, згідно огляду тенденцій світового ринку будівельних послуг [3], трансакційні витрати (на пошук контрагентів, на перемовини та укладання угод) знижуються шляхом «проєктного партнерства», сутність якого полягає у зобов’язання замовника забезпечити перевіреного підрядна роботою за усталеними угодами та розцінками.  Проєктне партнерство суттєво знижує трансакційні витрати на пошук постачальника товарів (послуг) та укладання угод, але не надає можливість встановлення справедливої ціни на виконання замовлення. Встановлення цієї ціни – справа менеджерів сторін, яку вони, як правило, використовують у власних інтересах в збиток для компанії замовника та третіх осіб, що поза трансакцією (ефект екстерналії).
          Іншою успішною формою стійких відносин замовника та підрядника є володіння статусом «преференційний підрядник», якому, на відміну від участі у проєктному партнерстві, гарантовано лише участь у закритих тендерах, які проводяться замовником, а не отримання замовлення [3, с. 39]. Закриті тендери надають можливість скоротити витрати на пошук перевіреного підрядника, на укладання угод з переможцем тендера, на встановлення справедливих (збалансованих) цін. Ціна контракту під час проведення тендеру, як правило, перебуває у зворотній залежності від кількості оферентів. Наприклад, у будівельній галузі США зростання кількості учасників торгів із двох до восьми забезпечує зниження капіталовкладень замовника приблизно на 20-25%, а в країнах, що розвиваються, тендери охоплюють близько 80% сукупного обсягу підрядних робіт. [3, с. 40].
         Проте тендери, при їх безумовній економічної привабливості, мають низку екстернальних ризиків – збитків сторін, які не приймають в ньому участь. Отже менеджери замовника зацікавлені в отриманні маржі (або неправомірній вигоди) в процесі проведення торгів та у виконанні контракту їх переможцем. Для цього вони можуть мати суттєві ринкові важелі, а саме:
1) підготовка та перевірка тендерної документації, при якій надаються преференції відповідним підрядникам;
2) проведення процедури торгів, при якій надаються преференції відповідному підряднику, або вони здійснюють картельну змову;
3) приймання товарів (робіт, послуг) здійснюється менеджерами замовника зі зниженими вимогами до «свого» підрядника та з підвищеними для іншого;
4) оплата товарів (робіт, послуг) та розв’язання можливих суперечок здійснюється менеджерами замовника зі зниженими вимогами до «свого» підрядника та з підвищеними для іншого.
        Законодавство України регламентує використання 1) та 2) важеля, а система Прозоро забезпечує його дотримання, а от 3) та 4) важелі остаються поза увагою суспільства та не регламентуються і не забезпечуються. Тому система Прозоро лише прикриває перед суспільством картельні змови або змови менеджерів замовника та підрядника для підвищення та привласнення маржі.
       Тендери з реалізації великих та/або довготривалих проєктів мають й велику невизначеність в їх вартості тому, що неможливо у ринковій економіці передбачити на перспективу ціни на товари (послуги та роботи). Тому підрядники у вартість цих проєктів закладають  велику маржу для покриття цінових коливань, або в процесі реалізації проєктів домовляються з менеджерами замовника на її підвищення, що надає їм ринкової влади та спонукає до корупції. У зв’язку з цим на світовому ринку будівельних послуг найбільш поширеною формою контракту є частковий підряд на виконання певного виду робіт, або спорудження окремої ділянки об’єкта, що зводиться. Тобто великі проєкти поділяються на невеликі спеціалізовані підряди, до яких залучаються малі та середні підприємства, серед яких і організовують тендери. Ці обставини та необхідність гнучкого та швидкого прийняття рішень в ринкових умовах спонукають до трансформації централізованої структури управління на мережеву. Але в мережі постає питання до якості робіт та послуг, навіть спеціалізованих, підрядників. Тобто виникає необхідність їх сертифікації та кваліфікації для участі у проєкті та/або тендері. А так як не існує конвенціональної системи їх кваліфікації, то цю процедуру здійснюють менеджери замовника або генпідрядника, що надає їм ринкові важелі та можливість до корупції.
         У світовій практиці більшість питань з ефективної реалізації будівельних проєктів, з урахуванням інтересів третіх осіб та суспільства (екстерналії) виконують кваліфікацію підрядників для тендеру сертифіковані FIDIC або національними агенціями інженери-консультанти. Але тоді ринкова влада у реалізації проєкту переходить до них з всіма її проблемами та людським фактором.
        Таким чином, існуюча система фінансування та організації будівництва в Україні інституційно, на рівні реальних правил гри на ринку, має високі трансакційні витрати (75% собівартості) та високі комерційні та корупційні ризики, що не сприяє її розвитку та прямим інвестиціям в економіку України.
        Оптимально і ефективно, з найменшими трансакційними витратами та ризиками тендери та виконання проєктів можуть проводитися на організованому будівельному ринку з використанням біржових механізмів – на будівельній біржі (далі Біржі).
         Отже, основні біржові механізми та функції Біржі:

1) надання гарантій виконання зобов’язань учасниками торгів, насамперед, прийому товарів (послуг, робіт) за кількістю та якістю та його своєчасної оплати;

2) врегулювання суперечок між учасниками Біржі на основі стандартизованих контрактів та стандартів товарів (послуг, робіт) Біржі;

3) встановлення стандартів на біржові товари, роботи і послуги;

4) встановлення правил торгів та акредитації (сертифікації) їх учасників;

5) розробка та реєстрація типових контрактів;

6) котирування замовлень згідно відповідних сезону, регіону та терміну виконання;

7) організація та проведення онлайн-торгів відкритих для суспільства;

8) організація інформування, надання актуальної та достовірної ринкової інформації.

        Біржа гарантує своїм підрядникам потік замовлень та своєчасність їх оплат, своїм замовникам – якість товарів (робіт, послуг) та їх справедливу ціну, а всім сторонам угод та суспільству – мінімальні витрати та ризики на всіх етапах життєвого циклу забудови.
        Ця гарантія забезпечується всіма атрибутами Біржі, а саме:

а) лістингом підрядників, який реалізується шляхом їх сертифікації та моніторинга їх робіт, що забезпечує якість їх робіт (послуг) та своєчасне виконання угод;

б) стандартами якості будівельних робіт, послуг та товарів, процедур та контрактів, які приймає Біржа, що гарантують якість виконання контрактів та швидкий розгляд або  запобігання суперечок;

в) котируванням – складанням кошторисів проєктів згідно нормативів, регіональних та сезонних цін та розцінок, спеціалізованими особами акредитованими Біржою;

г) маклеруванням – онлайн аукціонами на знижки від кошторисів форвардних контрактів, що забезпечує отримання справедливих (збалансованих) для регіону, сезону та часу виконання невеликих проєктів;

д) клірингом – своєчасними взаєморозрахунками між сторонами угод, як фінансової гарантії  їх виконання, що суттєво знижує комерційні та фінансові ризики, а тому й вартість проєктів;

е) арбітражем – третейським судом Біржі з вибором замовниками суддів та судових експертів Біржі з їх реєстру, затвердженому учасниками Біржі.
       Основу надійності Біржі становить її кліринговий центр, як третя сторона усіх угод на Біржі, що забезпечує:
 – приймання біржового товару (робіт, послуг) згідно стандартів їх якості;
 – організацію та облік розрахунків між сторонами та своєчасну оплату рахунків;
 – гарантію дотримання контрактних зобов’язань сторін.
       Маркетинговою основою Біржі є її брокери, в завдання яких входить пошук, залучення та консалтингове обслуговування учасників торгів (замовників і підрядників), професійна участь в торгах за дорученням учасника торгів. Тобто брокери виконують частину функцій інженерів-консультантів у будівництві.
        Обов’язковим додатком до договору підряду на Біржі є страхові поліси з страхування ризиків будівельно-монтажних робіт, будівельних матеріалів, машин та механізмів та професійної відповідальності усіх виконавців окремих видів робіт (послуг) на об’єкті будівництва на всіх етапах його життєвого циклу.
          Всі правила, стандарти, процедури та розцінки на послуги Біржі підконтрольні її органам самоврядування. Так як учасники торгів є конкурентами, то корупція, порушення стандартів, процедур і правил Біржі не вигідні, насамперед, їм. А так як вони і їх брокери є професіоналами в торгах і це є їхнім бізнесом, то жодне порушення на Біржі не буде не помічено. Можливі недоліки правил та стандартів Біржі завжди можуть бути виправленими згідно інтересів членів Біржі та її регламенту. Тому, саме, біржові інститути (правила гри на ринку) забезпечують на Біржі гру з ненульовою сумою, де виграють усі її учасники та суспільство.
         Ефект масштабу і професіоналізм співробітників, експертів та учасників, стандарти і правила Біржі та її система саморегулювання зможуть забезпечити не тільки гарантії якості та дотримання зобов’язань сторін, а й мінімальні витрати торгів (трансакційні витрати).
          Мінімальні трансакційні витрати на Біржі забезпечуються шляхом мінімізації витрат в усіх її компонентах, а саме витрати:

1) на одержання необхідної інформації про ціни і якість товарів (послуг, робіт) мінімальні тому, що на Біржі діють відомі усім їх стандарти, а про постачальників тому, що вони проходять процедуру лістингу (верифікацію їх профілю та портфоліо) та сертифікації їх досвіду та моніторинг їх діяльності, а ця інформація надається у відкритому доступі до їх реєстру на Біржі;

2) на ведення переговорів тому, що на Біржі діють усім відомі стандартизовані контракти та форми їх додатків, а перемовини щодо вартості замовлення ведуться шляхом онлайн-торгів;

3) на оформлення контрактів та укладення угод тому, що діють усім відомі стандартизовані контракти та форми їх додатків, які укладаються шляхом приєднання до них та онлан згоди на їх додатки;

4) на здійснення ефективного контролю за виконанням угод тому, що фахівці, які його здійснюють – інженери з авторського та технічного нагляду, інженери-консультанти, експлуатанти, що пройшли лістинг (перевірку компетентності), мають страховку своєї професійної відповідальності, несуть репутаційну відповідальність (згідно умов входження у реєстр відповідних фахівців), що надає їм можливість працювати, та тому що контроль здійснюється на усіх етапах життєвого циклу забудови;

5) на юридичний захист прав усіх сторін у разі порушення угод тому, що діють усім відомі стандартизовані контракти та стандарти якості товарів (послуг, робіт),  що надає можливість до глибокої спеціалізації арбітрів третейського суду, рішення якого остаточні та оскарженню не підлягають, та тому, що експертів у суперечках обирає замовник з їх реєстру, склад якого щорічно затверджують дійсні члени Біржі.
        Отже, переваги Біржі для всіх її членів та її система брокерів забезпечать велику кількість учасників торгів, а отже і максимальну конкуренцію – основу підвищення якості та встановлення справедливих (збалансованих) цін усіх угод, укладених на Біржі.
         На Біржі мінімальна маржа в усіх угодах тому, що:
– маржа є предметом й метою конкурентних торгів (угода перепродається до ≈ 100 разів);
– третя сторона у всіх угодах є Біржа, завдання якої мінімізація витрат та ризиків сторін;
– правила, процедури, тарифи та склад менеджерів Біржі погоджують усі її члени;
– у відкритому доступі уся інформація про діяльність Біржі, її менеджерів та членів.
        На Біржі мінімальна ринкова влада та корупція її менеджерів тому, що Біржа – неприбутковий обслуговуючий кооператив, де всі його члени – учасники торгів: мають рівні права щодо управління ним, обирають та контролюють його менеджмент, погоджують його правила, процедури та тарифи, зацікавлені у мінімізації ринкової влади та корупції менеджерів Біржі.
        Таким чином, Біржа має суспільні та економічні переваги , а саме:
1) мінімальні: трансакційні витрати, маржа усіх угод, ринкова влада та корупція менеджерів, витрати та ризики усіх сторін на усіх етапах життєвого циклу забудови;
2) максимально сприятливі умови: для усіх сторін «гри з не нульовою сумою», інвестування в економіку України, інновацій в бізнесі та будівництві.
        Таким чином, Біржа з її системою атрибутів створює умови для мінімізації трансакційних витрат, витрат на усіх етапах життєвого циклу забудови, витрат та ризиків усіх учасників Біржі та суспільства. Тому Біржа створює систему умов для ефективного використання усіх ресурсів її членів, відповідних громад та країни.

Список літератури

1. Коуз Р. The Firme, the Market and the Law . Фирма, рынок и право. перевод. Ростислав Капелюшников. Москва: Новое издательство, 2007. 224 с. 

2. Костин К.Б., Березовская А.А. Трансфер технологий в цифровой экономике. НАТТ. М.2020. 230 с.
Режим доступу http://ruschinapark.ru/wp-content/uploads/2021/12/2.2-transfer-tehnologii-v-cifrovoj-jekonomike.pdf (дата звернення 15.05.22).

3. Бегадзе Г.Ш. Особенности и направления трансформации мирового рынка строительных услуг.  Диссертация к.э.н. 08.00.14  «Мировая экономика». ГУУ. М. 2015.  195 с.

4. Постанова КМУ від 1 серпня 2005 р. N 668 Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві. Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/668-2005-%D0%BF#Text (дата звернення 15.05.22).

Бібліографія тез.
Охременко С.В.  Будівельна біржа – система ефективного використання ресурсів. «Енергоощадні машини і технології», Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції, 17-19 травня 2022 р. К.: КНУБА, 2022. С. 187-191.
URL 

 

 

 

Comments are closed.