Зауваження та пропозиції до концепції Будівельної Біржі
Загальна оцінка концепції
Концепція Будівельної Біржі виглядає надзвичайно перспективною як інституційна модель для відбудови України. Її головна цінність полягає не лише у створенні електронного торгового майданчика, а у формуванні системи технічної довіри між:
- інвесторами,
- замовниками,
- підрядниками,
- страховиками,
- фінансовими установами,
- експертними організаціями.
Фактично Біржа може стати:
- інституцією зниження трансакційних витрат;
- інфраструктурою контролю ризиків;
- платформою стандартизації будівельного ринку;
- локальним центром управління інженерними ризиками.
Особливо сильними сторонами концепції є:
- інституційний підхід;
- орієнтація на мінімізацію корупційних ризиків;
- стандартизація взаємодії;
- використання страхування професійної відповідальності;
- створення механізму лістингу та репутаційного контролю;
- інтеграція арбітражу, моніторингу та контролю якості.
Основні слабкі місця концепції
- Відсутність механізму реального примусу
Головне питання будь-якого інвестора: хто реально примусить учасників виконувати правила Біржі? Поки у моделі присутні:
- правила;
- стандарти;
- арбітраж;
- лістинг;
- моніторинг.
Але недостатньо розкриті:
- механізми економічного примусу;
- блокування недобросовісних учасників;
- інтеграція з фінансовими та страховими механізмами;
- механізми допуску до ринку.
Без цього Біржа ризикує залишитися не інституцією довіри, а лише цифровою платформою.
- Недостатньо визначена роль страховика
Страховики України поки не готові виступати:
- менеджерами з інженерних ризиків;
- контролерами будівельного ризику;
- операторами системної довіри.
Класичний страховий ринок працює:
- ретроспективно;
- через продаж полісів;
- через врегулювання збитків після події.
Натомість модель Біржі потребує:
- активного управління ризиком;
- безперервного технічного моніторингу;
- інженерного нагляду.
- Відсутність сформованого інституту сюрвейєрів та аджастерів
Саме незалежні:
- сюрвейєрі,
- аджастері,
- інженери з управління ризиками,
- технічні аудитори
є основою міжнародної системи технічної довіри.
Без створення такого професійного середовища:
- міжнародні перестраховики;
- міжнародні банки;
- великі інвестори
не будуть довіряти локальному контролю ризиків.
Два можливі шляхи розвитку Біржі
Сценарій №1. Пасивний
Україна не створює власну систему управління інженерними ризиками. Тоді міжнародні інвестори:
- заходять зі своїми архітекторами;
- привозять своїх генеральних підрядників;
- використовують власних сюрвейєрів та аджастерів;
- працюють через міжнародних брокерів;
- використовують локальних страховиків лише як фронтингові компанії.
У такій моделі:
- український ринок стає ринком субпідрядників;
- локальні страховики залишаються технічними операторами;
- ключова довіра концентрується за кордоном.
Це класична модель роботи міжнародного капіталу в юрисдикціях з недостатнім рівнем інституційної довіри.
Сценарій №2. Стратегічний
Створення Біржі як локального центру технічної довіри та української інженерно-страхової інфраструктури. Саме цей сценарій виглядає найбільш перспективним. У цьому випадку Біржа стає:
- локальним центром довіри;
- платформою інженерного управління;
- системою стандартизації та репутаційного контролю;
- інституцією моніторингу локальних ризиків.
Тоді міжнародні:
- інвестори;
- банки;
- перестраховики;
- генеральні підрядники
можуть використовувати Біржу для:
- місцевої відповідальності;
- локального моніторингу;
- технічної перевірки;
- вирішенні спорів;
- перевірки підрядників;
- аналізу ризиків.
Ключова роль Біржі у другому сценарії
Біржа не повинна конкурувати з:
- Allianz,
- Munich Re,
- Bureau Veritas,
- DEKRA,
- APAVE,
- Crawford,
- SOCOTEC.
Навпаки – вона повинна стати локальним інтеграційним середовищем для їх роботи в Україні.
Практичні напрямки розвитку
- Формування українського інституту:
- сюрвейєрів;
- аджастерів;
- інженерів з управління ризиками;
- технічних аудиторів.
- Створення системи акредитації та лістингу
для:
- інженерів;
- підрядників;
- експертів;
- консультантів;
- технічних керівників.
- Формування цифрової risk platform з:
- історією об’єктів;
- історією збитків;
- репутаційною системою;
- інженерного моніторингу;
- журналу аудиту.
- Інтеграція зі страховим та перестраховим ринком
Біржа може стати:
- джерелом стандартизованих даних ризиків;
- платформою для андерайтингу;
- системою технічної перевірки (due diligence).
- Створення системи економічного примусу
Допуск до Біржі має бути пов’язаний із:
- страхуванням;
- технічним моніторингом;
- репутаційним рейтингом;
- дотриманням стандартів;
- арбітражною дисципліною.
Головний стратегічний висновок
Майбутнє Біржі — не у ролі електронного торгового майданчика. Її майбутнє — у ролі
української інфраструктури технічної довіри. Саме це може зробити Біржу:
- партнером міжнародного капіталу;
- платформою локального управління ризиком;
- центром екосистеми інженерного страхування;
- інституційною основою для відбудови України.
І саме цей шлях дозволить Україні не стати лише ринком субпідрядників, а сформувати власну систему професійного та страхового супроводу відбудови.
Додаткові стратегічні висновки та ризики концепції Будівельної Біржі
- Проблема кадрів та професійної культури інженерного страхування
Однією з головних системних проблем є практична відсутність в Україні:
- культури інженерного страхування;
- інженерії ризиків;
- запобігання втратам;
- технічної відповідальності;
- незалежної технічної експертизи.
Дисципліна “Страхування” фактично:
- не викладається на системному рівні у будівельних ВНЗ;
- недостатньо присутня навіть у підготовці економістів та фінансистів;
- майже не інтегрована у систему підготовки інженерних кадрів.
У результаті український страховий ринок історично орієнтований переважно на продаж страхових продуктів, а не на управління інженерними ризиками.
Наслідки цієї проблеми
Без формування власного професійного середовища:
- сюрвейєрів;
- аджастерів;
- інженерів з управління ризиками;
- технічних аудиторів;
- судових інженерів (forensic engineers);
Україна ризикує повністю залежати від:
- міжнародних сюрвейєрських компаній;
- міжнародних лос-аджастерських фірм;
- зовнішньої інженерної експертизи.
У такому випадку:
- локальні страховики залишатимуться фронтуючими компаніями;
- українські підрядники — субпідрядниками;
- ключова система довіри буде зовнішньою.
Практичний шлях вирішення
Створення системи професійної підготовки має відбуватись не через класичну академічну модель, а через:
- професійні асоціації;
- сертифікаційні центри;
- навчальні платформи;
- практичні кейси;
- міжнародне партнерство.
Біржа може стати:
- платформою сертифікації;
- середовищем професійної підготовки;
- центром формування української культури інженерних ризиків.
Стратегічно важливий напрямок
Не створення “локальної теорії”, а імпорт та локалізація міжнародних стандартів:
- FIDIC;
- CILA;
- FERMA;
- інженерні практики Lloyd;
- стандарти Crawford, DEKRA, Bureau Veritas, APAVE, SOCOTEC.
- Ризик захоплення Біржі девелоперським або чиновницьким лобі
Другий ключовий ризик — можливе захоплення Біржі:
- великими девелоперами;
- будівельними групами;
- чиновницькими структурами;
- фінансово-політичними групами.
Цей ризик є практично неминучим у разі успішного розвитку Біржі. Причина:
Біржа потенційно контролює:
- доступ до ринку;
- стандарти;
- репутаційні механізми;
- інформаційні потоки;
- допуск до великих проектів;
- систему технічної довіри.
Найбільша небезпека
Не пряма корупція, а перетворення Біржі на:
- закриту систему “своїх” підрядників;
- інструмент картелізації;
- механізм контролю доступу до ринку;
- новий центр адміністративної ренти.
У такому випадку Біржа втрачає функцію інфраструктури довіри і перетворюється на
корпоративний механізм впливу.
Механізми захисту
- Модель розподіленого управління
Біржа не повинна контролюватися:
- жодною окремою групою;
- забудовниками;
- страховиками;
- чиновниками;
- фінансовими структурами.
Необхідна палатна модель управління, де:
- страховики;
- підрядники;
- проектувальники;
- інвестори;
- сюрвейєрі;
- аджастері;
- технічні експерти;
- брокери;
- арбітраж;
- фінансисти
мають взаємне балансування впливу (право вето).
- Максимальна цифрова прозорість
Усі процедури:
- акредитації;
- лістингу;
- моніторингу;
- санкцій;
- арбітражу;
- скорингу;
- відповідальності
повинні бути:
- цифровими;
- підлягати аудиту;
- на основі журналів;
- прозорими для учасників Біржі.
- Неможливість приватизації рівня управління
Керівний рівень Біржі:
- не повинен формуватись кулуарно;
- не повинен контролювати доступ до даних;
- не повинен мати можливість одноосібного контролю за вхідними даними.
- Міжнародна інтеграція
Найкращий захист від локального захоплення — інтеграція:
- міжнародних стандартів;
- міжнародного аудиторського нагляду;
- міжнародних практик сертифікації;
- міжнародної репутаційної системи.
Це значно ускладнює:
- корупційне захоплення;
- маніпуляцію допуском;
- картелізацію.
Головний стратегічний висновок
Майбутнє Будівельної Біржі – не у ролі електронного майданчика. Її стратегічне майбутнє — у ролі української інфраструктури технічної довіри. Саме ця модель дозволяє:
- інтегрувати міжнародний капітал;
- створити локальний управління інженерією;
- сформувати власний ринок сюрвейєрів та аджастерів;
- підвищити довіру до українського будівельного ринку;
- забезпечити локальний контроль ризиків під час відбудови України.
У такій моделі Біржа може стати не конкурентом міжнародним структурам, а локальним центром довіри, через який міжнародні інвестори, банки, перестраховики та генеральні підрядники зможуть вирішувати питання на території України, а саме:
- відповідності місцевим вимогам;
- перевірки підрядника;
- технічного моніторингу;
- вирішення спорів;
- управління інженерними ризиками.
Ринки будують гроші. Держави будують інституції.
Майбутнє будують люди, здатні створювати довіру.