ЗАСАДИ ТА ЗАХОДИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ
ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТИ ТА МОТИВАЦІЇ ЇЇ УЧАСНИКІВ
УДК 377.014.6:005.6
Охременко Сергій Володимирович
доктор філософії у галузі освіта
заст. голови ГО «Ринок професіоналів»
https://ORCID ID 0000-0002-5916-1736
е-mail: svokhremenko@gmail.com
Анотація. З метою суттєвого підвищення ефективності професійної освіти (ПО)запропоновано стратегічні засади та заходи модернізації інституцій ринку праці та системи ПО.
Обгрунтовані засади модернізації: інституцій ринку праці та системи ПО для мотивації роботодавців, здобувачів освіти (здобувачів), педагогічних працівників та закладів ПО для якісної та ефективної діяльності та співпраці; стандартів професійної діяльності, професійних та освітніх стандартів з їх індикаторами та засобами об’єктивного вимірювання відповідності ним, результатів та ефективності діяльності усіх учасників ринку праці та ПО.
Запропоновані відповідні заходи: трансформації інституцій ринку праці для суттєвого підвищення конкуренції та справедливості на ньому шляхом впровадження обов’язкової звітності усіх підприємств про умови зайнятості; системи мотивації роботодавців до ефективної взаємодії з закладами ПО – шляхом контролю державою умов зайнятості, включення їх у систему управління закладами ПО та вибору їх випускників, здобувачів – шляхом створення, верифікації та просування їх е-портфоліо на ринку праці, закладів ПО – шляхом надання їм фінансової автономії та доплат у відсотках від доходів випускників за їх фахом, а педагогічних працівників – шляхом доплати за динаміку розвитку компетентності з певного предмету кожного здобувача за вимірюваних індикаторів, які розробляє відповідне професійне об’єднання.
Ключові слова: професійна освіта; професійна компетентність; інституції ринку праці; мотивація в системі освіти.
PRINCIPLES AND MEASURES OF SYSTEM MODERNIZATION
PROFESSIONAL EDUCATION AND MOTIVATION OF ITS PARTICIPANTS
Annotation. In order to significantly increase the effectiveness of vocational education (VE), strategic principles and measures for the modernization of labor market institutions and the VE system are proposed.
The fundamentals of the modernization of: labor market institutions and the vocational training system to motivate employers, education seekers (students), teaching staff and vocational training institutions for high-quality and effective activities and cooperation; standards of professional activity, professional and educational standards with their indicators and means of objective measurement of compliance with them, results and effectiveness of all participants of the labor and education market.
Proposed relevant measures: transformation of labor market institutions to significantly increase competition and fairness in it by introducing mandatory reporting of employment conditions by all enterprises; systems of motivating employers to effectively interact with vocational training institutions through state control of employment conditions, including them in the management system of vocational training institutions and the selection of their graduates, applicants – by creating, verifying and promoting their e-portfolios on the labor market, vocational training institutions – by providing them with financial autonomy and additional payments as a percentage of the income of graduates by their specialty, and pedagogical workers – by means of additional payment for the dynamics of the development of competence in a certain subject of each applicant based on measurable indicators developed by the relevant professional association.
Keywords: professional education; professional competence; labor market institutions; motivation in the education system.
Вступ. Інтегральним індикатором стану розвитку сучасної науки та освіти в Україні є загальна продуктивність праці, яка у 10 – 15 разів нижче ніж у країнах ЄС та США. Фінансування системи освіти в Україні складає 7-8 % від її ВВП, як у США та більш ніж у ЄС, що свідчить про її низьку ефективність [1].
Причинами такого стану ПО, з точки зору багатьох дослідників, є невідповідність:
– її змісту вимогам сучасного ринку праці;
– мотивації здобувачів освіти (здобувачів) до формування своєї професійної компетентності (ПрК), а педагогічних працівників та закладів ПО до успішної кар’єри їх випускників;
– мотивації роботодавців до розвитку людського капіталу своїх підприємств.
На ринку праці не здійснюються системні дослідження з розроблення та впровадження стандартів професійної діяльності (СПД) та професійних стандартів (ПрС) для вимірювання рівня ПрК. Тому система ПО формує ПрК здобувачів, відповідність якої вимогам ринку не можливо вимірювати.
Суб’єктивізм в оцінюванні результатів ПО уможливлює залежність педагогічних працівників від осіб, що ними керують, а не від результатів їхньої діяльності. Тому вони та здобувачі підлаштовуються під цю залежність та відтворюють її на практиці. Отже система ПО не мотивує їх, заклади, систему управління та науково-методичного забезпечення ПО до ефективної діяльності.
Ринок праці в Україні лише теоретично вимагає розвитку людського капіталу, але фактично майже не фінансує ПО [1] тому, що в Україні є ознаки його провалу – «фіаско» [2].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вклад в організацію розроблення стратегії розвитку системи ПО на компетентнісній основі внесли вітчизняні дослідники: Н.Г. Ничкало, В.О. Радкевич, В. Г. Кремень [3] та ін. Вони очолили розроблення загальних засад та принципів розвитку ПО з позиції науковців у галузі освіти, але, з нашої точки зору, без розроблення методів педагогічного вимірювання результатів ПО, без врахування актуального соціально-економічного стану та інституцій ринку праці в Україні.
На основі їх досліджень КМУ прийняв Концепцію реалізації державної політики у сфері ПО на період до 2027 року [4]. Але вона, не передбачає трансформацію інституцій самого ринку праці та відповідної модернізації системи ПО для мотивації всіх її учасників до ефективної діяльності за їх вимірюваними індикаторами. Нами запропоновані стратегічні інновації у продукті, технологіях, маркетингу та менеджменті системі ПО [5].
Таким чином проблема розроблення засад та заходів модернізації системи ПО та мотивації її учасників до ефективності залишилася не вирішеною.
Мета статті – висвітлення засад та заходів модернізації системи ПО та мотивації її учасників до підвищення її ефективності у сучасних соціально-економічних умовах.
Виклад основного матеріалу.
Загальні засади модернізації системи ПО.
Якість результату ПО – ступінь відповідності очікуванням роботодавців та здобувачів в ефективній їхньої майбутньої праці та кар’єрного зростання в сучасних умовах ринку.
Ефективність ПО – обернена величина витрат часу та ресурсів на досягнення результатів відповідної якості ПО, що вимірюється за валідованими методами.
На основі аналізу наукових досліджень у галузі ПО, з нашої точки зору, організаційними та педагогічними причинами недостатньої ефективності системи ПО є:
а) невідповідність змісту ПО вимогам ринку праці, тому що не існує організацій та фінансування досліджень СПД та відповідних ним ПрС, як ПрК, а стандарти освіти будуються на лише знаннієвій парадигмі;
б) відсутні вимірювальні індикатори ефективності системи ПО (закладів та педагогічних працівників) тому, що немає конвенціональних моделей ПрК здобувачів, валідних та надійних методів вимірювання індикаторів їх ПрК та результатів роботи закладів та усіх працівників системи ПО. Декларативно цілями системи ПО є ПрК здобувачів, але фактично система кваліфікації, як офіційного визначення рівня ПрК, оцінює експертним методом лише рівень знань та початкових професійних навичок. Педагогічні вимірювання, як більш об’єктивний метод кваліфікації, здійснюються лише для вимірювання тестами рівня знань. Отже поза увагою залишаються важливі складники ПрК, як здатності до ефективної праці [6]. Експертні методи оцінювання рівня ПрК мають низький рівень валідності, надійності, отже й справедливості. Тому ринок праці не довіряє системі кваліфікацій в ПО, про що свідчать дослідження Світового банку [1]. Це створює умови для корупції в системі ПО та не спонукає до розвитку ПрК її учасників;
в) висока централізація системи ПО та командно-адміністративні методи управління, що відвертають виконавців послуг – педагогічних працівників від здобувачів освіти;
г) відсутня мотивація закладів ПО та педагогічних працівників до ефективної організації якісної освіти та до інновацій тому, що не існує система моніторингу індикаторів їх ефективності та відповідного фінансування їх досягнення або ринкових механізмів – конкуренції закладів та педагогічних працівників на ринку освітніх послуг;
д) відсутні інновації (впровадження) ефективних педагогічних технологій та засобів навчання тому, що не існують об’єктивні методи та засоби вимірювання їх ефективності, а саме головне, низька фінансова мотивація педагогічних працівників та закладів ПО до ефективної діяльності, а інновації потребують додаткових витрат та несуть додаткові ризики;
е) відсутня система інвестиційного фінансування ПО, заклади знаходяться на соціальному утриманні тому, що не існує індикаторів об’єктивного вимірювання їхньої економічної ефективності, а ринок праці не має інституцій (правил гри) для ефективного використання людського капіталу;
ж) відсутня система дієвої мотивації здобувачів та працівників до формування ПрК при початковій освіті та протягом життя внаслідок нерозвинутих інституцій ринку праці України (непотизм, спотворена ринкова конкуренція та недостатня інформація про ринок праці та ін.).
На основі аналізу наукових досліджень соціально-економічних умов взаємодії системи ПО з ринком праці нами виокремлено основна соціально-економічна причина її недостатньої ефективності – фіаско самого ринку праці, як наслідок: монополізації економіки, що стримує конкуренцію, а тому й необхідність розвитку людського капіталу; соціальної інерції, за якою держава фінансує систему ПО без врахування вимог ринку праці; асиметричного характеру відносин соціальних партнерів, що унеможливлює їх ефективну взаємодію та розвиток людського капіталу; відсутності реального впливу держави на взаємодію соціальних партнерів [2].
Без подолання фіаско ринку праці в Україні та створення справедливих умов праці, гідних робочих місць та відповідної інформаційної інфраструктури її ринку праці неможливе повернення та активне включення в економіку громадян для післявоєнного відновлення країни.
Аналіз соціально-економічних та педагогічних причин неефективності системи ПО та огляд наукових досліджень з стратегій та загальних засад її розвитку надали можливість для пропозицій системи актуальних заходів суттєвого підвищення її ефективності.
Актуальні заходи модернізації системи ПО.
- З метою подолання фіаско ринку праці в Україні шляхом створення ринкових його інституцій, що мотивували би роботодавців до ефективного використання та розвитку людського капіталу – основного ресурсу підприємств, а його зростання – метою та умовою розвитку суспільства, необхідне створення інформаційної інфраструктури ринку праці [2].
Отже, враховуючи необхідність модернізації системи ПО, умови та причини фіаско ринку праці в Україні, пропонуємо модернізувати організаційно-правові умови ринку праці в країні, а саме впровадити:
1) систему надання звітної інформації підприємствами усіх форм власності до Державних центрів зайнятості з відкритим доступом до даних з організації праці, а саме:
а) опис функцій та стандартів роботи для кожного робочого місця, які необхідні для розроблення відповідних актуальних професійних та освітніх стандартів (цей опис може бути створено за допомогою послуг відповідних освітніх та наукових установ);
б) умови зайнятості: прийому на всі робочі місця, оцінки, мотивації та оплати праці на них, безперервного професійного навчання, кар’єрного просування та збереження на гідних робочих місцях. В США в 1964 році був прийнятий Закон, за яким на державу покладається контроль вищеозначених умов зайнятості [7];
2) створення та просування реєстру працівників, фрілансерів та здобувачів з їх верифікованими е-профілями та е-портфоліо робіт та досягнень, за їх згодою, на сайтах відповідних Державних центрів зайнятості, додав їм повноваження контролю всіх умов зайнятості на підприємствах будь-яких форм власності;
3) систему обов’язкового надання публічної інформації усіма постачальниками послуг про їх СПД та ПрС, про кваліфікацію та страхування професійної відповідальності їх працівників;
4) створення порталу з професійної орієнтації, аналогічний порталам у США або у Німеччині, на якому надавати актуальну інформацію про регіональні ринки праці та ПО.
- З метою мотивації закладів ПО та їх працівників до ефективної діяльності, враховуючи умови та наслідки створення відповідних інституцій ринків праці та послуг ПО пропонуємо впровадити нову систему мотивації, моніторингу та співуправління діяльності її учасників, а саме:
1) фінансове стимулювання педагогічних працівників за індикаторами академічного прогресу їх здобувачів при організації внутрішньої та зовнішньої системи забезпечення якості з відповідного предмету шляхом вимірювання кількості та якості верифіковано виконаних завдань, декомпозованих з майбутніх професійних та/або наступних академічних. На першому етапі передбачити на це суми у 20-30 % від фонду їх оплати праці, а в подальшому перейти від оплати не тільки процесу, а й до результату освіти, від оплати не тільки годин перебування у закладі, а й до результату освіти, як кількості здобувачів здатних виконувати відповідні завдання, що встановлюється шляхом зовнішньої кваліфікації та /або педагогічних вимірювань;
2) створення реєстру педагогічних та науково-педагогічних працівників з їх верифікованими е-профілями та е-портфоліо робіт для раціонального їх вибору відповідними закладами ПО або роботодавцями для укладання з ними строкових контрактів з вимірюваними показниками їхньої діяльності;
3) створення громадських організацій фахівців з оцінювання, згідно абз. 6, п 2,ст. 67 та ст.70 Закону «Про освіту», як об’єднань (міських, обласних, всеукраїнських) педагогічних працівників з відповідних предметів, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти, їх працівників, ведуть їх реєстр, здійснюють громадську та фахову експертизу:
– методів та засобів вимірювання: досягнень здобувачів, рівнів кваліфікації випускників та ПрК, досягнень та ПрК відповідних педагогічних працівників;
– освітніх програм та відповідного навчально-методичного забезпечення;
4) систему моніторингу продуктивності та кар’єри випускників закладів ПО, шляхом інтеграції бази даних оплати праці та реєстрів випускників, а на його основі додаткове фінансування відповідних закладів ПО, випускники яких й збільшують доходи відповідних громад, працюючи в них за фахом;
5) систему організації та фінансування розроблення та осучаснення СПД, ПрС з відповідних професій, а на їх основі освітніх стандартів (процесу та результату освіти) з їх вимірюваними індикаторами у метричній шкалі. Ці стандарти необхідні для забезпечення добросовісної конкуренції на ринку праці (послуг), для запобігання непотизму та мобінгу, для підвищення загальної ефективності праці на усіх підприємствах та у закладах ПО;
6) систему валідації методів та засобів вимірювання (бажано у метричній шкалі) відповідності усім стандартам, для об’єктивного вимірювання за ними, яким би довіряв ринок праці та усі учасники системи ПО;
7) систему захисту інтелектуальної власності та комерціалізації розроблених стандартів, методів та засобів вимірювання за ними, відповідного навчально-методичного забезпечення процесу ПО, що створить фінансову мотивацію до їх розроблення, до інновації в ПО та їх наукового супроводу.
Висновки.
З метою підвищення ефективності системи ПО запропоновано стратегічні засади та заходи модернізації інституцій ринку праці та ПО для мотивації до ефективної взаємодії усіх їх учасників, а саме:
1) роботодавців – шляхом:
– впровадження організаційно-правових умов для надання ними звітності про правила та умови зайнятості: прийому на всі робочі місця, СПД, оцінки, мотивації та оплати праці на них, безперервного навчання, кар’єрного просування та збереження на гідних робочих місцях до відповідних Державних центрів зайнятості, додав останнім повноваження контролю всіх функцій, пов’язаних з персоналом на підприємствах усіх форм власності;
– організації та державного фінансування розроблення відповідних СПД та ПрС, методів та засобів вимірювання за ними;
– включення їхніх представників до наглядових рад закладів ПО, надав цим радам повноваження стратегічного управління закладом, обрання та преміювання їх керівників;
– організації верифікації кваліфікації та портфоліо працівників та здобувачів для їх раціонального вибору та мотивації до ефективності;
2) працівників, фрілансерів та здобувачів – шляхом створення та просування реєстру з їх верифікованими е-профілями та е-портфоліо робіт та досягнень, за їх згодою, на сайтах відповідних Державних центрів зайнятості;
3) постачальників послуг – шляхом створення системи обов’язкового надання публічної інформації про їх СПД та ПрС, про їхню кваліфікацію, портфоліо та страхування професійної відповідальності;
4) педагогічних працівників – шляхом створення:
– публічного реєстру з їх верифікованими е-профілями та е-портфоліо для їх обрання закладами ПО та укладання відповідних строкових контрактів з ними;
– їх СПД з валідованими методами та засобами вимірювання за ними, основу яких складає динаміка розвитку ПрК кожного здобувача;
– преміального фонду у розмірі не менш 30 % фонду оплати праці, з якого оплачується динаміка розвитку ПрК кожного здобувача, яка вимірюється у метричній шкалі;
– системи зовнішнього оцінювання якості їх роботи, здобутків їх здобувачів за методиками і засобами, затвердженими відповідними професійними об’єднаннями;
– системи захисту та комерціалізації їхньої інтелектуальної власності: технологій, методик та навчально-методичного забезпечення, що містять й засоби вимірювання ПрК;
5) закладів ПО – шляхом:
– надання їм академічної, кадрової та фінансової автономії;
– створення їх наглядових рад для стратегічного та кадрового управління;
– додаткового фінансування у 1-2% від фонду оплати праці їх випускників, що працюють за отриманим фахом у відповідній громаді;
– створення реєстру з верифікованими умовами та результатами їх діяльності, що містять також кар’єрні досягнення їх усіх випускників.
В подальшому необхідне дослідження з контексту та відповідної тактики впровадження запропонованих заходів модернізації ринку праці та системи ПО, з розроблення необхідних нормативних документів на основі стратегії інституціональних реформ ринку праці та системи ПО.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
- World Bank Group. (2022). Дослідження сфери освіти в Україні. До більшої результативності, справедливості та ефективності (Резюме 3).
- Охременко С.В. (2023). Створення інформаційної інфраструктури ринку праці – необхідна умова ефективності системи професійно-технічної освіти в Україні. Економічний вісник Донбасу № 3 (73) С. 111-121.
- В. Г. Кремень В.Г. (2016). Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні. Нац. акад. пед. наук України; Київ: Педагогічна думка. 448 с.
- Кабінет Міністрів України (2019). Наказ «Про затвердження Концепції реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року».
- Охременко С.В. (2024). Стратегія інновацій в професійній освіті. Національна наука і освіта в умовах війни РФ проти України та сучасних цивілізаційних викликів : матеріали V Всеукраїнської міжгалузевої науково-практичної онлайн-конференції (Київ, 27 березня– 2 квітня 2024 року). К: Інститут обдарованої дитини НАПН України,1 322 с.) С. 111-121.
- Охременко С.В., Костюченко, М.П., Каленський А.А. (2022). Онлайн-індикатори професійної компетентності будівельників. Інформаційні технології та засоби навчання. Том 91, №5 С. 52-69.
- Мучински П.(2004). «Психология. Профессия. Карьера». СПб:Питер,539 с.