СТРАТЕГІЯ ІННОВАЦІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ
Охременко Сергій Володимирович
доктор філософії у галузі освіта
заст. голови ГО «Ринок професіоналів»
svokhremenko@gmail.com
Анотація. З метою суттєвого підвищення ефективності професійної освіти (ПО)запропоновано стратегію усіх типів інновацій в освіті.
Інновації у маркетингу – впровадження нормативного спонукання роботодавців надавати данні Службі зайнятості про наявні та вакантні робочі місця з описом стандартів та умов праці за встановленою формою, а працівників та здобувачів освіти – дані для свого е-профілю та е-портфоліо.
Інновації у продукті ПО – впровадження конвеційної моделі індикаторів якості продукту освіти – професійної компетентності (ПрК) осіб за метричними онлайн-індикаторами ії рівня, що вимірюються методами «онлайн-асесмент центру» та «оцінки робіт».
Інновації у технології ПО – впровадження педагогічних технології освоєння діяльності шляхом онлайн управляння виконанням декомпозованих професійних завдань відповідної професійної діяльності в команді проєкту з використання онлайн-технологій управління завданнями та справами.
Інновації в організації системи ПО – впровадження організаційної моделі «професійної бюрократії», за якою встановлення стандартів професійної діяльності та контроль їх дотримання покладається на відповідні професійні саморегулівні об’єднання фахівців, що конкурують на відповідних ринках, а забезпечення їхньої діяльності здійснюється за ієрархічною моделлю «механістичної бюрократії».
Ключові слова: інновації, професійна освіта, професійна компетентність, педагогічні та онлайн-технології.
Abstract. In order to significantly increase the effectiveness of vocational education (VE), a strategy for all types of innovations in education is proposed.
Innovations in marketing – implementation of a regulatory incentive for employers to provide data to the Employment Service about available and vacant jobs with a description of standards and working conditions in a prescribed form, and employees and students – data for their e-profile and e-portfolio.
Innovations in the software product – implementation of the conventional model of indicators of the quality of the product of education – professional competence (PС) of individuals according to metric online indicators of the level measured by the methods of “online assessment of the center” and “evaluation of works”.
Innovations in software technology – implementation of pedagogical technologies for mastering activities through online management of the performance of decomposed professional tasks of relevant professional activities in the project team using online task and case management technologies.
Innovations in the organization of the software system – the introduction of the organizational model of “professional bureaucracy”, according to which the establishment of standards of professional activity and the control of their compliance are entrusted to the relevant professional self-regulatory associations of specialists competing on the relevant markets, and the provision of their activities is carried out according to the hierarchical model of “mechanistic bureaucracy”.
Keywords: innovation, professional education, professional competence, pedagogical and online technologies.
Вступ. Інтегральним індикатором стану розвитку сучасної науки та освіти в Україні є загальна продуктивність праці, яка у 10 – 15 разів нижче ніж у країнах ЄС та США. Фінансування системи освіти в Україні складає 7-8 % від її ВВП, як у США та більш ніж у ЄС, що свідчить про її низьку ефективність [1].
Показники якості випускників закладів ПО не відповідають вимогам ринку праці та стейкхолдерів, а саме вимогам:
– роботодавців, з яких 70 % незадоволені підготовкою випускників, а їх робітники мають продуктивність праці у 10 разів меншою ніж у ЄС [2];
– громад, у яких лише 59% випускників закладів ПО отримують роботу у перший рік за кваліфікацією (за даними МОН за 2021 рік), а у ЄС – 85%;
– домогосподарств, у яких 50-80% їх працівників працюють не за фахом та мають оплату праці у 2-5 разів меншою ніж у ЄС [2].
Причинами такого стану ПО, з точки зору багатьох дослідників, є невідповідність: її змісту вимогам сучасного ринку праці; педагогічних технологій – сучасним психолого-педагогічним умовам розвитку ПрК; мотивації здобувачів освіти до формування своєї ПрК, а педагогічних працівників та закладів ПО до успішної кар’єри їх випускників.
Пошуку системи осучаснення змісту ПО та технологій формування ПрК присвячено багато досліджень, в яких пропонуються різноманітні варіанти моделей та методів оцінювання ПрК, але не метричного її вимірювання.
На ринку праці не здійснюються системні дослідження з розроблення та впровадження стандартів професійної діяльності та професійних стандартів для вимірювання рівня ПрК. Не здійснюється системний маркетинг та прогнозування необхідної кількості випускників за відповідним фахом, а саме головне, вимірювальної якості результатів їх професійної освіти та системи ПО.
Тобто система ПО відтворює продукт – відповідний рівень ПрК за фахом випускників системи ПО, відповідність якого вимогам ринку та замовникам не можливо вимірювати та визначати. Тому складно знаходити відповідні педагогічні технології, результат впровадження яких не можливо об’єктивно вимірювати та оцінювати. Суб’єктивізм в оцінюванні результатів ПО уможливлює залежність педагогічних працівників від осіб, що ними керують, а не від результатів їхньої діяльності. Тому вони підлаштовуються під цю систему залучають до неї здобувачів освіти, які відтворюють її на практиці. Система організації ПО не мотивує педагогічних працівників, заклади, систему управління та науково-методичного забезпечення ПО, тобто систему організації ПО до ефективної діяльності з точки зору інтересів суспільства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вклад в постановку проблем та організацію розроблення стратегії розвитку системи професійної освіти на компетентнісній основі внесли вітчизняні дослідники: Н.Г. Ничкало [3], В.О. Радкевич [4], В. Г. Кремень [5] та ін. Вони організували розроблення загальних засад та принципів розвитку ПО з позиції науковців у галузі освіти, але, з нашої точки зору, без розроблення методів педагогічного вимірювання результатів ПО, без врахування актуального соціально-економічного стану та інституцій ринку праці в Україні.
На основі їх досліджень КМУ прийняв Концепцію реалізації державної політики у сфері ПО – «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року [6]. В цій Концепції визначені базові 3-и завдання, а саме: децентралізація управління та фінансування системи ПО, забезпечення якості ПО, державно-приватне партнерство у сфері ПО та взаємозв’язок з ринком праці з відповідною низкою підзавдань. Але ця Концепція, на нашу думку, не передбачає трансформацію інституцій самого ринку праці та не надає методи вимірювання досягнення її цілей, а саме головне, не передбачає обґрунтовану стратегію інновацій у галузі ПО та інституцій ринку праці в Україні.
Отже проблема розроблення стратегії інновацій для стрімкого розвитку ПО з обргунтованими цілями й збалансованими завданнями з вимірюваними індикаторами їх виконання залишилася не вирішеною.
Мета статті – висвітлення стратегії прагматичних інновацій в ПО у сучасних соціально-економічних умовах з використанням онлайн-технологій.
Виклад основного матеріалу. На основі аналізу наукових досліджень у галузі ПО, з нашої точки зору, організаційними та педагогічними причинами недостатньої ефективності системи ПО є:
а) невідповідність змісту професійної освіти вимогам ринку праці, тому що не існує організацій та фінансування досліджень індикаторів та стандартів професійної діяльності та відповідних ним професійних стандартів – ПрК;
б) висока централізація системи ПО та командно-адміністративні методи управління, що відвертають виконавців послуг – педагогічних працівників від здобувачів освіти, а процес прийняття управлінських рішень приречений на помилковість тому, що управлінська інформація проходить декілька рівнів, знизу до верху та зворотно, а тому спотворюється та застаріває;
в) відсутні вимірювальні індикатори ефективності системи ПО (як закладів так і педагогічних працівників) тому, що немає конвенціональних моделей ПрК здобувачів освіти, а тому й результатів діяльності закладів ПО, валідних та надійних методів вимірювання індикаторів ПрК та результатів роботи закладі та системи ПО;
г) відсутня мотивація закладів ПО та педагогічних працівників до ефективної організації якісної освіти та до інновацій тому, що не існує система моніторингу індикаторів їх ефективності та відповідного фінансування їх досягнення або ринкових механізмів – конкуренції закладів та педагогічних працівників на ринку освітніх послуг;
д) відсутні інновації (впровадження) ефективних педагогічних технологій та засобів навчання тому, що не існують об’єктивні методи та засоби вимірювання їх ефективності, а саме головне, низька фінансова мотивація педагогічних працівників та закладів освіти до ефективної діяльності, а інновації потребують додаткових витрат та несуть додаткові ризики;
е) відсутня система інвестиційного фінансування ПО, заклади знаходяться на соціальному утриманні тому, що не існує індикаторів об’єктивного вимірювання їхньої економічної ефективності, а ринок праці не має інституцій (правил гри) для ефективного використання людського капіталу.
На основі аналізу наукових досліджень соціально-економічних умов взаємодії системи ПО з ринком праці нами виокремлено основна соціально-економічні причина її недостатньої ефективності – фіаско самого ринку праці [7], як наслідок: монополізації економіки, що стримує конкуренцію а тому й необхідність розвитку людського капіталу; соціальної інерції, за якою держава фінансує систему ПО без врахування вимог ринку праці [8]; асиметричного характеру відносин соціальних партнерів [9], що унеможливлює їх ефективну взаємодію та розвиток людського капіталу; відсутність реального впливу держави на взаємодію соціальних партнерів.
Отже аналіз соціально-економічних та організаційно-педагогічних причин неефективності системи ПО та огляд наукових досліджень з стратегій та загальних засад її розвитку надали можливість для пропозицій збалансованої системи інновації в маркетингу, продукті, технології та організації системи ПО.
Інновації в маркетингу – в взаємодії з ринком праці для визначення кількості та якості (ступеня ПрК) випускників закладів ПО. Здоровий глузд та освітяни вимагають проведення необхідних маркетингових досліджень [5.c 97], але ні держава ні бізнес не організують фінансування та проведення таких досліджень та досліджень з ефективності фінансування у ПО. Тому економіка країни має значні професійно-кваліфікаційні диспропорції ринку праці [8].
Отже, враховуючи необхідність маркетингу послуг системи ПО та їх значимість для суспільства та його економіки, умови та причини фіаско ринку праці в Україні в до та після воєнний час, пропонуємо інновації в маркетингу послуг ПО в країні, а саме:
- 1. Впровадити систему надання звітної інформації підприємствами усіх форм власності до Державних центрів зайнятості з відкритим доступом до даних з організації праці, а саме:
1) Опис функцій та стандартів роботи для кожного робочого місця, які необхідні для розроблення відповідних актуальних професійних та освітніх стандартів (цей опис може бути створено за допомогою послуг відповідних освітніх та наукових установ);
2) Правила та умови зайнятості: прийому на всі робочі місця, оцінки, мотивації та оплати праці на них, безперервного професійно навчання, кар’єрного просування та збереження на гідних робочих місцях;
3) Плани підприємств, щодо створення або скорочення відповідних робочих місць на наступні рік та 3-5 років, що створить умови для раціонального планування організації системи ПО, адекватним вимогам ринку.
Це створить умови для розроблення підприємствами нормативів – стандартів праці, вимірювання її продуктивності та ефективності для кожного робочого місця, що суттєво підвищить мотивацію та ефективність усіх працівників, а тому й підприємства. А ці стандарти праці стануть основою для вимірюваних професійних та освітніх стандартів, а методики вимірювання за ними нададуть можливість для справедливого та об’єктивного застосування правил та умов зайнятості на усіх підприємствах.
- Впровадити створення та просування реєстру працівників та здобувачів професійної освіти з їх верифікованими е-профілями та е-портфоліо робіт та досягнень, за їх згодою, на сайтах відповідних Державних центрів зайнятості, додав їм повноваження контролю всіх функцій, пов’язаних з персоналом на підприємствах усіх форм власності.
Це створить необхідні умови для раціонального вибору роботодавцями працівників, для їхньої конкуренції при працевлаштуванні та в процесі праці, для мотивування до професійної досконалості, до навчання протягом життя, для підвищення продуктивності та ефективності їхньої праці.
- Створити портал з професійної орієнтації «Державного центру зайнятості», аналогічний порталам у США або у Німеччині на якому:
Надавати актуальну інформацію про регіональні ринки праці, а саме:
а) опис професій з їх функціями, стандартами виконання, умовами зайнятості, вимогами до ПрК та кваліфікації працівників;
б) статистичний аналіз та економічний прогноз за відповідними професіями та регіонами: оплати праці; її попиту та пропозиції;
в) опис та умови отримання та/або підтвердження відповідної повної або часткової кваліфікації за відповідними професіями за регіонами та контакти акредитованих державою осіб, які проводять професійну кваліфікацію;
г) опис, за стандартизованою формою, осіб, які надають послуги з початкової (середньою та вищої) ПО [7];
Інновації в продукті системи ПО. Декларативно продуктом системи ПО є ПрК здобувачів ПО, але фактично система кваліфікації, як офіційного визначення рівня професійної придатності, оцінює експертним методом лише рівень знань та початкових професійних навичок. Педагогічні вимірювання, як більш об’єктивний метод кваліфікації, здійснюються переважно лише для вимірювання тестами рівня знань. Отже поза увагою залишаються важливі складники ПрК, як здатності до ефективної праці [10]. Дослідження науковців в освіті надали можливість визначення конвенційного поняття ПрК, але методи та засоби вимірювання рівня ПрК для відповідних професій не розроблено. Експертні методи оцінювання рівня ПрК мають низький рівень валідності, надійності, отже й справедливості. Тому ринок праці не довіряє та низько оцінює існуючу систему кваліфікацій в ПО, про що свідчать дослідження Світового банку [2]. Така система створює умови для корупції в системі ПО та не спонукає до отримання відповідної ПрК.
Нами теоретично обґрунтовано валідність та надійність методів вимірювання метричних онлайн індикаторів ПрК в процесі навчання [10].
Доведено можливість отримання відповідних онлайн індикаторів ПрК зі застосуванням інформаційно-комунікативних технологій [10]. Запропоновано метод онлайн вимірювання ПрК – метод «онлайн-асесцент центр» [11].
Для професійної кваліфікації, для оцінювання що має значення для подальшої долі особи (Assessment that matters) пропонуємо нову методологію вимірювання ПрК, де її засобом є система декомпозиції завдань (від складного до простого) з відповідними стандартами їх виконання, а одиницями виміру рівня ПрК – є відсоток від норм терміну їх виконання згідно цих стандартів [12, с.173-176]. Термін якісного виконання завдань – це індикатор продуктивності та ефективності праці, це об’єктивний показник, що легко фіксується в онлайн режимі. Стандарти якості виконання виробничих завдань з вимірюваними індикаторами якості визначаються їх постановником або професійними об’єднаннями чи державою, а відповідна декомпозиція завдань – є продуктом науково-методичного забезпечення професійної освіти [13].
Інновації в педагогічних технологіях. Сучасна професійна освіта в Україні орієнтована на розсіяну (за В.П.Безпалько) передачу інформації – знань, навіть використовуючи новітні веб та онлайн-технлогії, хоча й декларує компетентнісний підхід, але не має засобів об’єктивного вимірювання ПрК, а отже й раціонального її формування. Тому викладачі та здобувачі освіти орієнтовані не на вимоги сучасного ринку, а на вимоги осіб, які їх оцінюють, що ставить їх по різні сторони барикад та створює умови для зловживань при оцінюванні, та недовіри ринку праці до ПО.
Таким чином, зміна змісту професійного навчання з засвоєння знань на освоєння діяльності з виконання системи декомпозованих завдань, актуальних для сучасного ринку праці, передбачає зміну педагогічної технології на технологію управління процесом освоєння виконання відповідних завдань кожним здобувачем освіти особисто та у команді проєкту.
Об’єктивнні педагогічні вимірювання рівня ПрК методом «онлайн асесмент-центру» [11] для розвитку та «методом оцінки робіт» [13], що входять до портфоліо кожної особи для її кваліфікації уможливлять оцінювання ефективності нових педагогічних технологій формування та розвитку ПрК.
Педагогічні теорії (діяльності та контекстного навчання) та пристосування веб-платформ з бізнесу для освіти уможливлюють створення адаптивної технології онлайн-управління навчанням, що складається з педагогічних умов застосування підпрограм онлайн-управління «завданнями», «справами», «базою знань» і «реєстрами» здобувачів освіти [12].
Отже ця педагогічна технологія на основі даних уможливлює адаптувати зміст освіти до вимог ринку праці, а процес та темп навчання до здібностей та можливостей кожного здобувача освіти в масовій системі ПО [12].
Для ефективного впровадження адаптованої до кожної особи здобувача освіти технології онлайн-управління навчанням в масовій системі ПО необхідно створення на індустріальній основі відповідних навчальних засобів, а саме:
1) інструментів для діагностування рівнів усіх складників ПрК [10]. Це уможливить планування індивідуальної траєкторії та/або програми ПО;
2) веб-сайту з реєстром здобувачів освіти з їх е-профілями і е-портфоліо для їх просування на ринку праці, що створить стратегічну мотивацію до освоєння професійної діяльності [14]. Це уможливить мотивацію здобувачів освіти до розвитку своєї ПрК, а не для отримання диплому, що радикально змінить стосунки між педагогічними працівниками та здобувачами освіти;
3) контенту освоєння діяльності з низки декомпозованих професійних завдань структурованого згідно етапів алгоритму освоєння діяльності [15];
4) засобів педагогічних вимірювань сформованості ПрК для процесу кваліфікації у відповідних професіях згідно методу «оцінки робіт» та «портфоліо робіт» [13].
Інновації в організації системи ПО. Організація системи управління ПО з домінуванням парадигми моделі «механістичної бюрократії», для якої характерно стандартизація процесів, а не результатів діяльності, централізація управління, планування та контролю діяльності професіоналів не адекватна сучасним цілям та завданням ПО, про що свідчить досвід розвинутих країн та дослідження науковців з організаційної психології [16] та менеджменту [17].
Для системи ПО характерна модель «професійної бюрократії», за якою встановлення стандартів діяльності та контроль їх дотримання покладається не на менеджерів організації, а на відповідні професійні саморегулівні об’єднання осіб, що конкурують на відповідних ринках послуг, а тому їм довіряють споживачі їх послуг (домогосподарства та підприємства).
Враховуючи високі витрати праці професіоналів та то, що вони безпосередньо взаємодіють з клієнтами – здобувачами освіти, доцільно забезпечити їм максимально сприятливі умови основної діяльності, а всю рутинну роботу, що піддається формалізації, доручити іншим підрозділам, як закладу освіти так і системи ПО за моделлю «механістичної бюрократії» [17].
Таким чином пропонується впровадження нової організації системи ПО на основі моделі «професійної бюрократії» [17] з використанням можливостей онлайн-технологій та контексту ринку праці України. Для впровадження цієї моделі необхідна постановка та вирішення комплексу завдань, а саме:
1) Створення реєстру педагогічних та науково-педагогічних працівників з їх верифікованими е-профілями та е-портфоліо робіт для раціонального їх вибору відповідними закладами освіти або роботодавцями для укладання з ними строкових контрактів з вимірюваними показниками їхньої діяльності;
2) Законодавчого врегулювання повноважень саморегулівних організацій педагогічних працівників з наданням їм повноважень з розроблення та затвердження стандартів відповідної професійної діяльності, методів та засобів вимірювання її результатів, відповідних професійних стандартів, методів та технології атестації (сертифікації) відповідних педагогічних працівників;
3) Законодавчого врегулювання повноважень наглядових рад закладів ПО, в які входять представники відповідних стейкхолдерів, з надання їм повноважень стратегічного управління – затвердження плану діяльності закладу, умов стандартизованих контрактів з його керівництвом та педагогічними працівниками, організації їх відбору та системи оплати праці;
4) Розроблення стандартів професійної діяльності з вимірюваними показниками її результатів для відповідних професій та рівнів кваліфікації, а на їх основі професійних стандартів з вимірюваними індикаторами необхідної ПрК, як основи для розроблення стандартів відповідної ПО, що відповідають вимогам сучасного рику праці на основі запропонованих інновацій маркетингу;
5) Впровадити систему грантів на розроблення та впровадження:
– відповідних стандартів професійної діяльності та професійних стандартів з методами та засобами вимірювання;
– ефективних педагогічних технологій та засобів їх впровадження та вимірювання результатів за ними з відповідних професій та предметів;
– системи отримання роялті від втілення цих стандартів і технологій;
6) Впровадити систему нормативного фінансування закладів ПО та навчання на робочих місцях, згідно відповідних нормативів на здобувача ПО;
7) Законодавчо врегулювати дуальну систему ПО на основі досвіду та на прикладі законодавства Німеччини [18];
8) Законодавчо врегулювання систему державного замовлення на ПО за кількісними та якісними показниками її результатів, досягнення яких оцінюється відповідними центрами професійної кваліфікації за валідованими методами та засобами вимірювання відповідної ПрК.
Висновки. Підвищення ефективності системи ПО можливо шляхом впровадження комплексу усіх типів інновацій в системі ПО, а саме:
а) в маркетингу шляхом:
– спонукання роботодавців надавати інформацію про наявні та вакантні робочі місця з описом умов та стандартів праці за встановленою формою;
– створення та просування реєстру працівників та здобувачів ПО з їх верифікованими е-профілями та е-портфоліо робіт та досягнень;
– створення порталу з професійної орієнтації «Державного центру зайнятості», аналогічний порталам у США або у Німеччині;
б) в продукті шляхом затвердження соціальними партнерами:
– моделі індикаторів ПрК, як професійного стандарту за відповідними професіями та рівнів кваліфікації на основі стандартів професійної діяльності;
– технологій та засобів вимірювання ефективності та продуктивності відповідної професійної діяльності та ступеня відповідності професійним стандартам працівників та здобувачів ПО за вимірюваними індикаторами;
в) в технології шляхом впровадження зміни парадигми ПО – зміна змісту та цілей ПО з освоєння знань на освоєння діяльності з виконання системи декомпозованих завдань, актуальних для сучасного ринку праці, що передбачає зміну педагогічної технології на технологію онлайн-управління процесом освоєння виконання відповідних завдань кожної особи здобувача освіти особисто та у команді проєкту з використанням:
– веб сайту з просуванням її профілю та портфоліо робіт для мотивації ПО;
– підпрограм «завдання» та «справи» для організації освоєння діяльності шляхом виконання індивідуальних та командних декомпазованих завдань;
– підпрограми «база знань» з контентом необхідним для освоєння виконання відповідних завдань, структурованого за етапами його освоєння;
– онлайн контролю – методу «онлайн метричного вимірювання індикаторів ПрК» для раціонального онлайн-управління розвитком особистості та методу «оцінки робіт» для відповідної кваліфікації здобувача освіти, що входять у його портфоліо та є основним наочним індикатором ПрК особи на рику праці.
г) в організації системи ПО шляхом застосування в управлінні та організації ПО моделі «професійної бюрократії», за якою встановлення стандартів діяльності та контроль їх дотримання покладається на відповідні професійні саморегулівні об’єднання осіб, що конкурують на відповідних ринках послуг, а тому їм довіряють відповідні споживачі та ринки праці.
В подальшому необхідне дослідження з контексту та відповідної тактики впровадження запропонованих інновацій трансформацій ринку праці та системи ПО, з розроблення необхідних нормативних документів на основі стратегії інституційних реформ.
ЛІТЕРАТУРА
- World Bank Group. (2022). Дослідження сфери освіти в Україні. До більшої результативності, справедливості та ефективності (Резюме 3).
- Хімена Д.К., О. Купець, Н. Мюллер, А. Олефір. Навички для сучасної України (2017). Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Світовий банк 1818 H Street NW, Washington DC 20433, 2017. 146 с.
- Ничкало Н.Г. (2014). Розвиток професійної освіти в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів: монографія. К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова. 125 с.
- Радкевич В.О. (2011). Принципи модернізації професійно-технічної освіти.Проблеми підготвоки сучасного вчителя 3 (3), С. 331-337.
- В. Г. Кремень В.Г. (2016). Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні. Нац. акад. пед. наук України; [редкол.: В. Г. Кремень (голова), В. І. Луговий (заст. голови), А. М. Гуржій (заст. голови), О. Я. Савченко (заст. голови)]; за заг. ред. В. Г. Кременя. Київ : Педагогічна думка. 448 с.
- Кабінет Міністрів України (2019). Наказ «Про затвердження Концепції реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2019-%D1%80#Text
- Охременко С.В. (2023). Створення інформаційної інфраструктури ринку праці – необхідна умова ефективності системи професійно-технічної освіти в Україні. Економічний вісник Донбасу № 3 (73) С. 111-121.
- Антонюк, В., Підоричева, І., Ляшенко, В. (2024). Професійнокваліфікаційні диспропорції ринку праці як перешкода для структурної трансформації підприємницького сектору України в сучасних і повоєнних умовах. Економіка України. 67. 2(747). 3-31.
- Ситник О.Ю. (2016). Стан соціально-трудових відносин як чинник стратегічного розвитку персоналу підприємств. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Економічні науки”. 2016. Вип. 17 (3). С. 95–98.
- Охременко С.В., Костюченко, М.П., Каленський А.А. Онлайн-індикатори професійної компетентності будівельників. Інформаційні технології та засоби навчання. 2022. Том 91, №5 С. 52-69.
- Охременко С.В. Онлайн ассесмент-центр для онлайн вимірювання професійної компетентності в процесі професійного навчання. Colloguium-jоu Pedagogical sciences. 2021. №12 (99). С. 66-69.
- Охременко С.В. (2022). «Формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі з використання онлайн-технологій». Дисертація доктора філософії з професійної освіти 015. ІПТО НАПНУ К.
- Охременко С.В. Методологія метричного вимірювання професійної компетентності. Оцінювання якості підготовки фахівців у закладах фахової передвищої освіти: теорія, методика, практика. Збірник матеріалів Всеукраїнського круглого столу (м. Київ, 14 листопада 2022 р.). Інститут професійної освіти НАПН України. С 58-61.
- Охременко, С.В. (2019). Сайт та колл-центр для системи виробничого навчання. Актуальні проблеми професійного розвитку майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Матеріали Всеукраїнської web-конференції. (м. Київ, 20 травня 2019). Київ: Інститут професійно-технічноїосвіти НАПН України. С 93-96.
- Охременко С.В., Лапінский В.В. Онлайн база контенту освоєння діяльності. Актуальні проблеми неперервної освіти в інформаційному суспільстві. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції з інтернет підтримкою. (м. Київ, 29–30 травня 2020р.). Київ: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. 2020. С. 190 –
- Мучински П.(2004). «Психология. Профессия. Карьера». СПб:Питер,539 с.
- Минцберг Г. (2004). Структура в кулаке: создание эффективной организации. Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. СПб.: Питер, 2004. 512 с.: ил. (Серия «Деловой бестселлер»).
- Дуальная система обучения русско-немецкий словарь-справочник. Duales Ausbildungssystem Russisch-Deutsches Fachw?rterbuch und Nachschlagewerk. (2014). Режим доступу: https://www.bibb.de/veroeffentlichungen/de/publication/download/8273