УДК 377:[005.591.452-027.542-027.551](4)
Адаптивна технологія онлайн-управління професійним навчанням будівельників
Охременко Сергій Володимирович
доктор філософії в галузі освіти,
директор ТОВ «ДРБП «Новобудова», Донецьк, Україна
Анотація. Доведена неефективність сучасної системи професійної освіти України. Висвітлено низку причини цієї неефективності – невідповідність змісту професійної освіти вимогам ринку праці, відсутність вимірюваних індикаторів сформованості професійної компетентності (ПрК), орієнтованість педагогічних технологій на освоєння знань, а не на освоєння професійної діяльності. Обгрунтовано: 1) методологію вимірювання ПрК, де її засобом є декомпозиція професійних завдань, актуальних на ринку праці з стандартами їх виконання, а одиницями виміру є відсоток від норм терміну їх виконання; 2) педагогічну технологію формування ПрК – технологію онлайн-управління навчанням шляхом виконання декомпозиції актуальних професійних завдань. Запропоновано систему заходів для закладів освіти та мотивації педагогічних працівників до впровадження цієї технології, а здобувачів освіти до розвитку своєї ПрК.
Ключові слова: професійна компетентність; педагогічна технологія; онлайн-управління.
Якість професійної освіти (ПО) – це ступінь її відповідності вимогам ринку праці та здобувачів ПО до розвитку їх професійної компетентності (ПрК), як умови успішності на конкурентному ринку праці. Показники якості ПрК випускників будівельних закладів освіти не відповідають вимогам ринку праці та стейкхолдерів, а саме вимогам:
– роботодавців, з яких 70 % незадоволені підготовкою випускників (за даними Світового банку), а їх робітники мають продуктивність праці у 9 разів меншою ніж у ЄС [1];
– громад, у яких лише 59% випускників закладів професійної освіти отримують роботу у перший рік за кваліфікацією (за даними МОН за 2021 рік), а у ЄС – 85%, у Китаї – 91%;
– домогосподарств, у яких 50-80% їх працівників працюють не за фахом та мають оплату праці у 2-5 разів меншою ніж у ЄС [1];
– держави, що витрачає на освіту 7-8 % ВВП, як і США та більше ніж більшість країн ЄС, а має загальну продуктивність праці у 15-20 разів меншою ніж у світових лідерів.
Причинами такого стану ПО, з точки зору багатьох дослідників, є невідповідність: її змісту вимогам сучасного ринку праці; педагогічних технологій – сучасним психолого-педагогічним умовам розвитку ПрК; мотивації здобувачів освіти до формування своєї ПрК, а педагогічних працівників та закладів ПО до успішної кар’єри їх випускників.
Пошуку системи осучаснення змісту ПО та технологій формування ПрК присвячено багато вітчизняних та зарубіжних досліджень, в яких пропонуються різноманітні визначення моделей та методів оцінювання, але не метричного вимірювання ПрК. Якщо результат не можливо вимірювати, то не можливо раціонально керувати процесом його досягнення.
МОН пропонує сьогодні структуру складників ПрК [2], які майже не можливо вимірювати та об’єктивно оцінювати. Відсутність конвенційних моделей ПрК, валідних, надійних та справедливих методів її вимірювання унеможливлює раціональне, а тому й ефективне формування ПрК в системі ПО та визнання його результатів ринком праці.
Нами розроблено та обґрунтовано модель ПрК будівельників з метричними онлайн-індикаторами її вимірювання [3], які можливо використовувати при її оцінюванні для розвитку (Assessment for development). А от для оцінювання, що має значення (Assessment that matters) необхідні не тільки надійні та валідні методи вимірювання ПрК, а й методи з очевидною валідністю, тобто які сприймаються тими, хто оцінює та оцінюється як найбільш справедливими, об’єктивними та перевірені часом та ринком.
Основою нашої методології вимірювання ПрК стали результати досліджень фахівців організаційної психології, предметом якої є проблеми організації та управління у бізнесі, підбору персоналу, мотивації, навчання та розвитку співробітників, організаційної поведінки. Тобто проблеми ефективності управління організацією та її персоналом. Згідно цих досліджень найбільш справедливими та валідними методами оцінювання ПрК є методи «асесцент-центр» та метод «оцінки зразків робіт» [4, с.154]. Проте ці методи мають великі питомі витрати на їх застосування, але IT дозволяють їх суттєво скоротити [5, с.188-189].
Метод «оцінки зразків робіт» є найстарішим методом оцінювання фахівців, очевидна валідність якого обгрутнована часом, достатньо пригадати походження слова «шедевр». Конструктна валідність цього методу обґрунтована дослідженнями організаційних психологів [4] та навіть загальноприйнятим визначенням ПрК, як здатності ефективно виконувати відповідні завдання, вирішувати задачі та проблеми (далі завдання). Його змістова валідність забезпечується відповідним підбором завдань та стандартом якості їх виконання. Процес та результат виконання завдань – праці, як правило, мають відповідні стандарти їх якості – стандарти професійної діяльності, які людськість навчилась створювати та об’єктивно оцінювати відповідність цим стандартам результатів праці.
Тому ми пропонуємо нову методологію вимірювання ПрК, де її засобом є система декомпозиції завдань з відповідними стандартами їх виконання, а одиницями виміру рівня ПрК – є відсоток від норм терміну їх виконання згідно цих стандартів [5, с.173-176]. Термін якісного виконання цих завдань – це індикатор продуктивності та ефективності праці, це об’єктивний, економічний показник, що легко фіксується в онлайн режимі. Стандарти якості виконання виробничих завдань з вимірюваними індикаторами якості визначаються їх постановником або об’єднаннями фахівців для їх ефективної взаємодії з ринком. А відповідна декомпозиція цих завдань з стандартами її виконання має стати результатом науково-методичного дослідження закладів професійної освіти для їх ефективної взаємодії з ринком. Структурно-логічна схема виконання декомпозиції актуальних професійних завдань від актуальних для ринку до завдань для кожного напрямку та предмету навчання має стати основою навчальних програм для їх відповідності сучасним вимогам ринку парці.
Постійне осучаснення стандартів професійної діяльності та професійні стандарти, що визначають необхідний рівень ПрК, потрібні об’єднанням відповідних фахівців для успішного їх просування на відповідних ринках. Розробленням та осучасненням цих стандартів можуть займатися, на договірній основі, відповідні дослідницькі організації методом «аналізу роботи» [4]. Ці дослідження можуть проводити й об’єднання відповідних закладів професійної освіти, які мають зацікавленість у відповідності їх освітніх послуг вимогам сучасного ринку праці. Вони же можуть й розробляти відповідну декомпозицію актуальних професійних завдань у структурно-логічну схему навчальних завдань з відповідними стандартами їх виконання, як основи складання відповідних навчальних програм та створення засобів вимірювання ПрК для їх оцінювання, що має значення.
Сам процес оцінювання (Assessment that matters) повинен проходити за схемою, яка переконає потенційних роботодавців та колег того, хто оцінюється у її об’єктивності та справедливості. Такою схемою може бути онлайн-захист виконання відповідних навчальних завдань здобувачів освіти з коментарями їх викладачів та колег для роботодавців. Отже, здобувачі освіти та викладачі стануть для ринку праці по одну сторону барикад, що створить умови для успішної кар’єри випускників, а тому й для успішності викладачів та закладів ПО.
Проте, сучасна професійна освіта в Україні орієнтована на розсіяну (за В.П.Безпалько) передачу інформації – знань, навіть використовуючи новітні веб та онлайн-технлогії, хоча й декларує компетентнісний підхід, але не має засобів об’єктивного вимірювання ПрК, а отже й раціонального її формування. Тому викладачі та здобувачі освіти орієнтовані не на вимоги сучасного ринку, а на вимоги осіб, які їх оцінюють, що ставить їх по різні сторони барикад та створює умови для зловживань при оцінюванні, та недовіри до нього ринку праці.
Таким чином, зміна змісту та цілей професійного навчання з освоєння знань на освоєння діяльності з виконання системи декомпозованих завдань, актуальних для сучасного ринку праці, передбачає зміну педагогічної технології з технології передачі знань на технологію управління процесом освоєння виконання декомпозованих завдань, на управління навчанням кожної особи здобувача освіти, що передбачає її мотивацію, планування дій, їх організацію, забезпечення та контроль.
Педагогічні теорії (діяльності та контекстного навчання) та пристосування веб-платформ з бізнесу для освіти надають можливість створити адаптивну технологію онлайн-управління навчанням, що складається з педагогічних умов застосування підпрограм управління завданнями, «справами», базою знань і реєстрами.
Управління реєстром учасників навчального процесу е-профілями і е-портфоліо надає можливість їх швидкого пошуку з фільтром за необхідними даними, а менеджерам колл-центру та педагогічним працівникам – верифікувати е-профілі і е-портфоліо здобувачів освіти задля їх розміщення на веб-сайті для просування на ринку праці [3]. Цє створить умови для відповідної мотивації здобувачів освіти не тільки для отримання диплому, а й для формування своєї ПрК, індикаторами якої для ринку є динаміка освоєння виконання низки відповідних декомпозованих завдань, презентація виконання яких увійде у їх е-портфоліо.
Управління завданнями і проєктами дозволяє їх планувати, долучати до командних проектів, встановлювати та фіксувати час їх виконання й забезпечувати необхідною інформацією у програмі «база знань», тобто зробити метод проєктів основною технологією контекстного навчання та формування ПрК. Фіксація термінів, фактів їх виконання, оцінок керівника і колег виконавця дозволить виміряти індикатори його інтелектуальних та комунікативних здібностей, професійно важливих якостей і спрямованості, тобто зробити процес формування ПрК раціональним та керованим на основі даних [5].
Управління «справами» (угодами, подіями, е-листами, конференціями та завданнями) надає можливість їх організації, планування, нагадування, фіксування (аудіо чи відео), контролю й коментування. Все це інтегроване з е-карткою, е-кабінетом та календарем кожної особи, що дозволить разом з програмою «управлянням завданнями» зробити масовим персоніфіковане навчання та формування ПрК.
Всі ці підпрограми на платформі Uspecy або Бітрикс24 та сайт, що інтегровані з е-кабінетами та календарями кожного учасника навчального процесу мають мобільну версію, що надає можливість створення закладу освіти у смартфоні. Отже ця педагогічна технологія на основі даних уможливлює адаптувати зміст освіти до вимог ринку праці, а процес та темп навчання до здібностей та можливостей здобувачів освіти в масовій системі ПО [5].
Для створення та осучаснення стандартів професійної діяльності (низки її актуальних завдань з стандартами якості їх виконання) та професійних стандартів (індикаторів ПрК, як нормативів виконання низки актуальних для ринку завдань) впровадження інноваційних методів вимірювання рівнів ПрК здобувачів освіти та педагогічної технології, як управління персоніфікованим формування ПрК шляхом виконання низки декомпозованих завдань необхідні відповідна мотивація, організація та забезпечення діяльності відповідних педагогічних працівників. Такою мотивацією може бути оплата їх праці на за години передування на роботі, а за створення декомпозиції відповідних завдань з стандартами їх виконання та кількість онлайн-захистів виконання таких завдань їхніх здобувачів освіти.
Таким чином, проблему низької ефективності професійної освіти, що є наслідком невідповідності її змісту сучасним вимогам ринку праці, відсутності конвенційних моделей та індикаторів ПрК, об’єктивних методів їх вимірювання, а тому й відповідних педагогічних технологій формування ПрК у масовій системі ПО можливо вирішити шляхом організації:
1) дослідження актуальних професійних завдань з індикаторами якості їх виконання для відповідних професій та фахів методом «аналізу роботи» [4] для створення відповідних
стандартів професійної діяльності;
2) створення індикаторів ПрК фахівця, як нормативів часу виконання переліку відповідних завдань, згідно стандартів їх виконання, для створення відповідного професійного стандарту;
3) створення декомпозиції актуальних професійних завдань відповідних фаху здобувачів освіти для розроблення структурно-логічної схеми та освітньої програми, як основи стандарту професійної освіти;
4) створення схем, методів та засобів вимірювання та оцінювання для розвитку ПрК та оцінювання, що має значення, яким би довіряв ринок праці та усі відповідні стекйкхолдери;
5) впровадження адаптивної технології онлайн-управління навчанням, що передбачає мотивацію, планування, організацію та контроль виконання низки навчальних завдань, які є декомпозицією актуальних професійних завдань, що забезпечується відповідними комп’ютерними підпрограмами управління завданнями, «справами», базою знань і реєстрами здобувачів освіти на відповідних веб платформах;
6) системи мотивації педагогічних працівників та закладів ПО до створення та осучаснення: стандартів професійної діяльності (як низки завдань зі стандартами якості їх виконання), професійних стандартів (як нормативів виконання відповідних професійних завдань), програми професійної освіти (як декомпозиції професійних завдань з стандартами якості та нормативами їх виконання); до захисту виконання декомпозованих завдань їх здобувачів професійної освіти та до просування їх е-портфоліо на ринку праці.
Список літератури
1. Хімена Дель Карпіо, О. Купець, Н.Мюллер, А. Олефір. Навички для сучасної України 2017. Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Світовий банк 1818 H Street NW, Washington DC 20433, 2017. 146 с.
2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.06.2017 р. № 600 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 30.04.2020 р. № 584
3.Охременко С.В., Костюченко, М.П., Каленський А.А. Онлайн-індикатори професійної компетентності будівельників. Інформаційні технології та засоби навчання. 2022. Том 91, №5 С. 52-69. Режим доступу: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/5022
4. Мучински П., «Психология. Профессия. Карьера». СПб: Питер, 2004. С 539.
5. Охременко С., «Формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі з використання онлайн-технологій». Дисертація доктора філософії з професійної освіти 015. ІПТО НАПНУ К., 2022. Режим доступу: https://old.ivet.edu.ua/index.php/component/k2/%E2%84%96/1441-spetsializovana-vchena-rada-df-26458013
Adaptive online management technology professional training of builders
Serhii Volodymyrovych Okhremenko
Doctor of Philosophy in Education
director of DRBP Novobudova LLC, Donetsk, Ukraine
Abstract. The ineffectiveness of the modern system of vocational education in Ukraine has been proven. A number of reasons for this inefficiency are highlighted – the inconsistency of the content of professional education with the requirements of the labor market, the lack of measurable indicators of the formation of professional competence (PC), the orientation of pedagogical technologies on the development of knowledge, and not on the development of professional activities. The following are substantiated: 1) the methodology of measuring PC, where its means is the decomposition of professional tasks relevant in the labor market with the standards of their performance, and the units of measurement are the percentage of the norms of the term of their performance; 2) the pedagogical technology of the formation of PC – the technology of online learning management by performing the decomposition of relevant professional tasks. A system of measures for the educational institution and motivation of teaching staff to implement this technology, and education seekers to develop their PC, is proposed.
Keywords: professional competence; pedagogical technology; online management.
Охременко С.В. Адаптивна технологія онлайн-управління професійним навчанням будівельників. Енергоощадні машини і технології, Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції, 23-25 травня 2023 р. К.: КНУБА, 2023. С. 170-173. Режим доступу: http://esmt.knuba.edu.ua/?page_id=82&fbclid=IwAR3K-Bzx-0jHJ_Xb_ZmOB_cdrJYw07d3qwXOrjv4LGyGtAFo9dMmKNJ0O4g